З 27 по 31 серпня в норвезькому місті Ставангер відбулася Глобальна конференція ONS 2024 на тему енергетичного майбутнього та сталого розвитку.

Серед присутніх були єврокомісари, десятки міністрів енергетики та урядовців різних країн, сотні експертів, професіоналів та лідерів енергетичного сектору з усіх куточків Європейського Союзу та світу.

Під час спеціальної сесії «Energy Security and Energy Transition», Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва разом з представниками інших країн говорили про роль Європи в енергетичному переході, стимулювання зростання відновлюваних джерел енергії, стійке енергопостачання, прискорення декарбонізації, підвищення енергетичної безпеки та підтримку швидкого розширення відновлюваної енергії. 

У своєму виступі «Енергетична безпека – в умовах війни. Енергетична безпека з точки зору України» Голова зосередилася на стратегічних зусиллях України в енергоефективності, альтернативних видах палива та декарбонізації, а також на тому, наскільки ці заходи є вирішальними для української економіки, енергетичної безпеки та інтеграції до Європейського Союзу.

Основні акценти з виступу Ганни Замазєєвої:

• Енергетичний сектор України перебуває під постійними атаками. Навесні цього року росія почала використовувати високоточну зброю для посилення ударів по цивільній та критичній енергетичній інфраструктурі. Наслідки стали набагато руйнівнішими.
• Цілями російських атак стали високоманеврені енергетичні об’єкти, зокрема ГЕС, ТЕС та ТЕЦ. Такий тип генерації допомагає збалансувати нашу систему, а без неї енергосистема втрачає свою стійкість.
• З березня цього року Україна втратила 9 ГВт потужностей. Виник гострий дефіцит електроенергії в енергосистемі України. росія зруйнувала та пошкодила всі ТЕС. росія пошкодила великі ГЕС, а Каховська ГЕС зруйнована повністю рік тому. 80% критичних ТЕЦ, необхідних під час опалювального сезону, на зараз зруйновано атаками.
• Україна ремонтує пошкоджене обладнання, використовуючи наявні ресурси. На жаль, потреби країни залишаються незмінними. Україні як і раніше потрібне дороге обладнання, таке як газотурбінні електростанції, газопоршневі когенераційні установки, СЕС, інвектори, теплові насоси та інше.
• У зв’язку з дефіцитом електроенергії Україна розраховує на підтримку партнерів. Дефіцит можна частково скоротити за рахунок заходів з енергоефективності, відновлення пошкоджених потужностей та побудови об’єктів розподіленої генерації з використанням ВДЕ та АДЕ.
• В цих реаліях завдання – максимально використати потужність розподіленої генерації до настання зими, оскільки такі об’єкти є набагато складнішими цілями для ворога
• Для України важливо – забезпечити стабільність та надійність енергосистеми шляхом збільшення доступної генерації, з акцентом на відновлювані джерела енергії та розвиток розподіленої генерації. З нашої точки зору, ця система повинна спиратися не лише на ядерну енергетику, а й на відновлювані джерела енергії та децентралізовану енергетичну структуру.

Сьогодні український Уряд:

1) Спрощує умови будівництва та підключення об’єктів генерації для того, щоб розвиток розподіленої генерації відбувався як найшвидше, та надає можливості для залучення фінансування для людей та бізнесу на купівлю енергетичного обладнання.

2) Спрощує регуляцію будівництва, підключення до газових, теплових та електричних мереж.

3) Стимулює подальші інвестиції в проєкти відновлюваної енергетики та застосування світового досвіду з енергоефективності у всіх сферах та рішення для зберігання енергії. 

4) Створює умови для розвитку відновлюваної енергетики відповідно до європейських практик.

5) Впроваджує систему гарантій походження електроенергії з відновлюваних джерел енергії та біометану, що сприятиме ринковому розвитку відновлюваної енергетики.

6) Окремим рішенням встановлено додаткову річну квоту підтримки суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, а також затверджено графік проведення пілотних аукціонів з розподілу квоти підтримки на 2024 рік. Як відомо, аукціони з розподілу квоти підтримки є найпоширенішим у світі механізмом стимулювання розвитку ВДЕ на конкурентних засадах.

Окремо Ганна Замазєєва зупинилася на Фонді декарбонізації та енергоефективної трансформації України.

ДАЕЕ розробило програму державної підтримки впровадження енергоефективних рішень, яка реалізується через Фонд Декарбонізації. Цей проєкт включає фінансовий механізм, який передбачає державну підтримку бізнесу та муніципалітетів шляхом видачі кредитів на заходи з енергоефективності та декарбонізації та лізингу. 

Нагадаю, Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації України був ініційований Верховною Радою України та підтриманий Президентом України у квітні 2023 року. Він перебуває у віданні Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України, а такі авторитетні міжнародні організації як UNIDO – United Nations Industrial Development Organization та UNDP Ukraine / ПРООН в Україні виступають агентами з розвитку та відбору проектів, які фінансуються фондом.

Основою функціонування Фонду є забезпечення бізнесу, населення, громад фінансуванням та енергоефективним обладнанням. Фонд може оперативно вирішувати найбільш нагальні потреби для відновлення критичних об’єктів та підвищити енергетичну стійкість бізнесу та громад за рахунок доступу до фінансових ресурсів для проведення енергоефективних заходів. Це має вирішальне значення для досягнення максимального ефекту по підвищенню енергетичної стійкості бізнесу та муніципалітетів.

Україна має всю природну основу для сучасної енергетики. Голова Держенергоефективності висловила впевненість, що Україна, йдучи пліч-о-пліч з об’єднаною Європою обов’язково реалізує свій проєкт національного відновлення на принципах енергоефективності та декарбонізації.

Також на конференції відбулися high-level зустрічі з Кронпринцем Хоконом, 80 вищих урядовців, мислителів і керівників вищої ланки, де обговорювали енергетичні ринки, виклики енергетичної безпеки, проблеми навколишнього середовища та сучасну геополітичну ситуацію.

Знакові круглі столи з дискусійними сесіями:

 1. «Geopolitics of a Net-Zero World and Geopolitics of Energy»:

– росія створила концепцію енергетичної наддержави — провідного постачальника нафти та газу у світі. Москва прирівнює енергетику до одного з найпотужніших видів зброї, за допомогою якого вона може диктувати свої правила та нав’язувати свою волю іншим країнам.

З їх боку це спирається на низку внутрішніх і зовнішніх чинників: найбільші запаси енергоресурсів у світі, другий за величиною видобуток викопних ресурсів, критична залежність Європи від російського газу. 

– Але ЄС ще у 2006-2007 роках прийняла стратегію та курс на енергетичну безпеку та енергетичну незалежність. Багато хто не зрозумів, але нова енергетична політика, спрямована на посилення енергетичної безпеки Європи та зниження залежності від російських енергоресурсів – одним із перших регуляторних актів ЄС у цьому напрямку став «Європейський план дій з енергоефективності», прийнятий у 2007 році. Документ визначив низку заходів щодо підвищення енергоефективності економічних комплексів держав-членів ЄС, об’єднання їхніх енергетичних мереж та ринків, перехід на відновлювані джерела енергії, а також диверсифікації джерел постачання нафти та газу до Європи.

– Однозначно для України, її енергетична стратегія має бути на шляху диверсифікації, децентралізації та дерегуляції; особливо у ці жахливі часи війни — війни, в якій росія як агресор знищує українську енергетичну систему та використовує енергію як зброю і інструмент для загроз не лише українцям, а й багатьом країнам ЄС.

– Диверсифікація енергетичних ресурсів передбачає: збільшення власного виробництва всіх видів палива (нафта, газ..) та встановлення нових потужностей, особливо відновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива, експорт енергії від партнерів України.

– Децентралізація має вирішальне значення для підвищення безпеки нашої енергетичної системи та її стійкості як зараз, так і в довгостроковій перспективі. Розподілена генерація — це наближення виробництва енергії до споживачів; створення та масштабування середніх та малих об’єктів генерації в нашу енергосистему — це шлях до виживання, який робить нашу енергосистему важкодоступною для ракетних ударів.

– Дерегуляція в енергетиці тільки стартувала і закладена в оновленій енергетичній стратегії, спрощення та оновлення вторинного законодавства, особливо сприятливі умови для зростання ВДЕ та залучення нових інвестицій у ВДЕ. Спрямовані дії на покращення імпорту та експорту енергії через кордони з ЄС. Дерегуляція має бути взаємною та двосторонньою.

– І, основний акцент: енергоефективність проходить через усе, як спосіб оптимізувати використання кожного енергетичного ресурсу та оптимальний інструмент для підвищення енергетичної безпеки та зменшення тиску на енергосистему країни.

 2. «Addressing Dependencies in Clean Tech Supply Chains»:

– Україна володіє значними запасами рідкісних і рідкоземельних металів, зокрема унікальними родовищами берилію, цирконію, танталу, а також комплексом фосфористих рідкоземельних і рідкіснометалічних руд. Підтверджені запаси літію в Україні є найбільшими в Європі. Країна також має реальну можливість вийти на світовий ринок із чистими та надчистими металами, такими як галій, індій, талій, свинець, олово… Україна має використовувати свої мінеральні ресурси для процвітання. Для цього потрібні нові технології та великі інвестиції. 

– Наразі видобуток літію в Україні не розвинений, його запаси складають близько однієї третини підтверджених запасів у всьому ЄС, а відповідно це один з найбільших депозитаріїв в ЄС і приблизно 3% світових родовищ. 

– Титан. Україна входить до першої десятки країн світу за розвіданими запасами титану і забезпечує понад 7% його світового видобутку. 

– Україна має потужний і розвинений агропромисловий сектор, відходи якого можна і потрібно використовувати в енергетичних цілях. Використання біопалива є запорукою надійного забезпечення вітчизняного виробництва чистої енергії. Використовуючи альтернативні види палива, Україна може повністю закрити річну недостачу в газі. 

Незважаючи на повномасштабну агресію з боку росії з 2022 року, в регіонах реалізовано 653 нових проєкти із заміщення газу при виробництві теплової енергії з альтернативних джерел загальною потужністю 431 МВт. 

– Розвиток ринку біометану для України означає не просто бути в глобальному тренді декарбонізації. Для України, як і для ЄС, цей напрямок має стратегічне значення, насамперед, для забезпечення енергетичної безпеки, оскільки біометан – це газ, який повністю ідентичний природному і може подаватися безпосередньо в газові мережі, без їх переобладнання. 

– У плані REPowerEU Європейський Союз поставив амбітну мету виробляти 35 мільярдів м3 біометану на рік до 2030 року. 

Як висновок: Україна може і має бути ключовим партнером Європи для досягнення поставлених цілей декарбонізації, енергонезалежності та переходу до низьковуглецевої економіки. І приємно, що ЄС бачить Україну таким партнером.