Протягом десятиліть промисловий сектор України працював на системах, створених для іншої епохи. Сьогодні інженери, керівники підприємств і працівники починають переосмислювати, яким має бути майбутнє, перетворюючи технічні амбіції на практичні зміни на підприємствах, де енергоефективність стає визначальним показником прогресу.

На багатьох промислових підприємствах по всій країні зміни не описують абстрактними поняттями. Їх видно у щоденних процесах, які поступово трансформуються. Обладнання переналаштовують, споживання енергії відстежують точніше, а рішення, які раніше ухвалювалися виключно на основі досвіду, тепер дедалі більше ґрунтуються на структурованих даних. Для інженерів, які працюють безпосередньо на виробництві, це процес постійного коригування, але водночас і процес із чіткою метою.

Попри тривалі потрясіння та невизначеність, українські підприємства не лише підтримують і відновлюють виробництво – вони переосмислюють сам принцип своєї роботи. У промисловому секторі енергія перестала бути лише статтею витрат. Тепер це ключовий чинник стійкості, відновлення та довгострокової конкурентоспроможності.

Створення системи промислової енергоефективності

Ці зміни підтримуються в межах проєкту UNIDO/GEF UKR IEE «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України», який реалізує UNIDO за підтримки Глобального екологічного фонду у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України й Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження.

В основі проєкту – впровадження стандарту систем енергетичного менеджменту ISO 50001, всесвітньо визнаної системи, яка допомагає підприємствам системно контролювати та скорочувати споживання енергії, одночасно підвищуючи операційну ефективність. На практиці це означає перехід від точкових рішень до більш цілісного розуміння того, як енергія проходить через все підприємство.

Для багатьох керівників підприємств цей стандарт став новим способом мислення. Замість реагування на проблеми вже після їх виникнення, енергією тепер почали управляти як системою. Один із керівників виробництва описав це як «погляд на підприємство по-іншому», де кожен процес пов’язаний із результативністю, а кожна неефективність має вимірювану вартість.

Це особливо важливо для України, де енергоємність промисловості все ще значно перевищує міжнародні показники найкращих практик. У такому контексті ефективність – це не просто технічне вдосконалення. Вона безпосередньо впливає на виживання та відновлення промисловості.

«Для нас енергоефективність охоплює не лише енергетичну безпеку нашого підприємства, компанії та фінансові аспекти, а й збереження природних ресурсів», – зазначив працівник компанії «Астарта-Київ». «Завдяки навчанню від UNIDO ми чітко зрозуміли, у якому напрямку та яким чином маємо рухатися щодо енергозбереження на наших підприємствах».

Результати вже стають помітними. Понад 200 консультантів і 800 працівників із більш ніж 130 промислових підприємств пройшли навчання, а понад 40 виробничих об’єктів отримали безпосередню експертну підтримку для підвищення своєї енергоефективності. На цих підприємствах зміни мають цілком відчутний характер.

Разом вони щороку заощаджують понад 45 мільйонів кіловат-годин завдяки кращим системам, ефективнішому обладнанню та скороченню операційних втрат.

«Завдяки кваліфікованій допомозі UNIDO та впровадженню систем енергоменеджменту ми суттєво покращили культуру енергоспоживання. Споживання газу скоротилося на 19%, а електроенергії – на 43%. І це лише початок», – зазначив працівник одного з переробних підприємств.

Для працівників ці зміни проявляються у практичних речах: менше простоїв, нижче навантаження на технічне обслуговування, стабільніші виробничі процеси. Для підприємств результат також очевидний – зниження витрат на енергію та підвищення конкурентоспроможності в час, коли обидва чинники мають критичне значення.

Втім, самі лише технічні й операційні зміни не усувають усіх бар’єрів. Доступ до фінансування протягом тривалого часу стримував інвестиції у підвищення енергоефективності. Багато підприємств, особливо малих і середніх, часто знають, що саме потрібно зробити, але не мають ресурсів для реалізації цих рішень.

Щоб вирішити цю проблему, у межах проєкту було підтримано створення першого в Україні Фонду гарантування кредитів (ФГК) для промислової енергоефективності. Розроблений спільно з Укргазбанком та за підтримки Citibank Europe PLC, цей механізм обсягом 1,5 мільйона доларів був покликаний знизити інвестиційні ризики та залучити приватний капітал для модернізації енергоефективності.

Ефект виявився каталізатором змін. Уже залучено понад 9 мільйонів доларів інвестицій, а підтримані проєкти демонструють економію енергії в діапазоні від 13% до 80%. Для компаній-учасників це перетворює енергоефективність із бажаної мети на фінансово обґрунтоване рішення.

«Робота цього фонду в такий нестабільний період історії України продемонструвала справжню стійкість моделі ФГК. Це дозволило нам продовжувати підтримувати енергетичну незалежність промислового сектору саме тоді, коли це було найбільш необхідно», – сказав Віктор Дума, заступник директора департаменту міжнародного співробітництва Укргазбанку.

Формування майбутнього української промисловості

Поряд із результатами на рівні підприємств проєкт також змінює ширшу систему, у якій функціонує промисловість. Було розроблено та впроваджено п’ятнадцять національних стандартів енергоефективності, що зміцнюють нормативну основу для довгострокових змін.

Також започатковано національну премію для відзначення лідерства у сфері промислового енергоменеджменту, що допомагає позиціонувати енергоефективність як показник конкурентоспроможності та інноваційності.

За цими інституційними змінами стоїть довгострокова інвестиція в людей. Партнерства з університетами, органами акредитації та галузевими асоціаціями допомагають формувати нове покоління фахівців. Нових енергоменеджерів навчають не лише технічним стандартам, а й тому, як застосовувати їх у реальних виробничих умовах і в умовах реальних обмежень.

Для багатьох із них ця робота не є теоретичною. Вона безпосередньо пов’язана з майбутнім країни. Кожне підвищення ефективності сприяє скороченню залежності від викопного палива, зміцненню енергетичної безпеки та зменшенню викидів CO₂. Але водночас це посилює ще щось менш вимірюване, проте не менш важливе: впевненість у здатності української промисловості адаптуватися, модернізуватися та вистояти.

Те, що формується сьогодні, – це не одна велика трансформація, а розподілений процес змін. Він відбувається всередині заводів, у межах інституцій та в рішеннях окремих людей, які вчаться сприймати енергію не як невидимий ресурс, а як стратегічний актив.

І саме в цій зміні промислове майбутнє України відбудовується – система за системою, завод за заводом і рішення за рішенням.

Джерело: unido.org

Дізнайтеся більше про діяльність UNIDO в Україні та в світі у  Звіті UNIDO за 2025 рік