Підписавши Паризьку угоду, Україна обрала курс на розвиток низьковуглецевої економіки.
У той же час країни ЄС взяли на себе підвищені зобов’язання із виконання Паризької угоди. Ціль «EU Green Deal» – досягти кліматично нейтрального континенту до 2050 року. Серед інструментів – введення податку на імпорт тих товарів, які матимуть значний вуглецевий слід (СВАМ).
Тож Україна стоїть перед викликом перетворити власні ризики на переваги.
Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, під час виступу на круглому столі, зазначив, що енергоефективність у промисловому секторі – один з інструментів не лише декарбонізації економіки, а й підвищення її конкурентоздатності.
Вагомі причини для нагальних зрушень у сфері енергоефективності в промисловості:
- енергоємність ВВП в Україні у 2019 році була у 2,5 рази вище, ніж в Польщі, та у 3,3 рази вище, ніж у Німеччині;
- на промисловість припадає третина усього енергоспоживання в країні;
- у 2018 році втрати енергії через низьку енергоефективність підприємств коштували Україні близько 1,5 млрд доларів.
Для забезпечення важливих зрушень у сфері енергоефективності органи влади активно співпрацюють між собою та з міжнародними організаціями:
Держенергоефективності разом з Міненерго ініціювало запровадження інструменту реінвестицій коштів з податку за викиди СО2 на фінансування енергоефективних проєктів на промислових підприємствах – Фонду декарбонізації. Відповідний законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді України.
Держенергоефективності тісно співпрацює із GIZ: діють Мережі енергоефективних підприємств, запроваджено навчання енергоаудиторів, випущено практичний посібник з енергоаудиту тощо.
UNIDO разом із Укргазбанком запровадили Фонд гарантування кредитів для впровадження енергоменеджменту в промисловості. За умовами програми підприємства можуть брати кредити без застави на впровадження систем енергоменеджменту або модернізацію.
Усі ініціативи є необхідними.
«Наразі Україні потрібно вирішити першочергові питання: модернізація теплоблоків на ТЕЦ, зношеність яких сягає 90%, розвиток біоенергетики, підвищення енергоефективності підприємств, декарбонізація промисловості. Все це вимагає державного менеджменту, стратегії розвитку сфери і стабільності ділового, інвестиційного поля», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
На важливості системних дій у зазначеній сфері, а також залученню наукового-технічного потенціалу наголосив і ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко.
У рамках круглого столу президент УСПП Анатолій Кінах та ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко підписали меморандум про співробітництво. Сторони планують проводити системні заходи щодо підвищення енергоефективності підприємств України.
Дана робота провадитиметься і в рамках партнерства УСПП та Національної академії наук України, з якою діловий союз також уклав відповідний меморандум про співпрацю та створив спільну робочу групу.