Під час зустрічі відбувся діалог між представниками законодавчої і виконавчої гілок влади, міжнародних організацій та установ, а також інших зацікавлених сторін.
Голова Держенергоефективності, Валерій Безус представив систему енергоефективності в Україні, акцентувавши на її складових: політико-організаційній, правовій і фінансовій. Найголовнішим є те, що управління цією сферою має здійснюватися системно і комплексно: «Перед Україною стоїть потужний виклик – нагальне вирішення питання невикористаного за 30 років значного потенціалу енергоефективності у всіх секторах економіки. Зроблено чимало реформ, але це питання досі вимагає консолідації усіх сторін, комплексного підходу, а не фрагментарного, зниження бар’єрів та лідерства на найвищому рівні країни. Саме за таких умов політика енергоефективності дасть реальний ефект». Валерій Безус також зазначив, що Міненерго та Мінрегіон формують політику енергоефективності, але Держенергоефективності, є єдиним, фактично, крос-секторальним органом влади, що відповідає саме за її реалізацію. Крім того, було акцентовано на важливості активізації співпраці з Міносвіти та НАН України у сфері енергоефективності: «Освіта і наука – обов’язкові складові політики енергоефективності. Розвиток цієї сфери неможливий без інновацій та висококваліфікованих кадрів», – наголосив Валерій Безус.
Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України, Василь Лозинський представив комплексну політику Мінрегіону щодо енергоефективності. Серед стратегічних цілей Мінрегіону у сфері енергоефективності Василь Лозинський зазначив:
- Зниження витрат на опалення до 2 разів;
- Продовження строку експлуатації наявних будівель на 25-30 років;
- Збільшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів усіх рівнів;
- Створення робочих місць та збільшення доходів громадян в усіх регіонах країни ;
- Стимулювання економічного зростання в усіх регіонах через розвиток бізнесу в будівництві та місцевого виробництва енергоефективних матеріалів та обладнання.
Директорка проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», Іма Хренова-Шимкіна розповіла про діяльність проєкту та закликала представників Уряду популяризувати енергоефективність у своїй комунікації та об’єднувати зусилля задля амбітних цілей.
Національний координатор Проєкту UNIDO/GEF UKR IEE, Олексій Пащенко представив досвід Проєкту «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України». І зазначив, що промисловість як сектор економіки займає значну частку загальному енергоспоживанні країни – 32-33%. Завдяки підвищенню енергоефективності промислових підприємств досягається зниження собівартості продукції, що призводить до підвищення конкурентоспроможності, енергетичної безпеки підприємства, регіону і держави в цілому. Олексій Пащенко наголосив на важливості саме системного підходу у питанні енергоефективності: «Системи енергетичного менеджменту ISO 50001 – дозволяє застосувати системний підхід до енергоефективності на всіх стадіях впровадження проєкту: від стадії визначення проблеми до стадії моніторингу та верифікації результатів. Ефект від запровадження такої системи може сягати від 3 до 20% енергозбереження. В Україні вже є стандарти, методологія та підготовлені фахові експерти – таким чином наявні всі можливості для запровадження систем енергетичного менеджменту. Важливо, що є політична воля до практичного запровадження цих змін».
Микола Тищенко, народний депутат України, Голова Міжфракційного депутатського об’єднання «Енергоефективна Україна» згадав, що нещодавно Президент України Володимир Зеленський звернув увагу на потребу у програмі енергозбереження, та підкреслив: «Саме в енергоефективності приховано клондайк можливостей для наповнення українського бюджету та зменшення витрат з нього. Ми терміново маємо запустити процес реальних змін у цій сфері».
