Комплексний та взаємопов’язаний пакет пропозицій
Пакет “Fit for 55” дозволить прискорити процес скорочення викидів парникових газів протягом наступних десяти років. Пропозиції, що входять до складу пакету, передбачають застосування системи торгівлі квотами на викиди (СТВ) в нових секторах економіки і посилення діючих вимог в рамках СТВ ЄС, більш широке використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності, прискорене впровадження транспортних засобів з низьким рівнем викидів, а також необхідної для них інфраструктури та видів палива, приведення податкової політики у відповідність з цілями Європейської зеленої угоди, заходи щодо запобігання “витоку вуглецю” (carbon leakage), і інструменти для збереження та збільшення кількості природних поглиначів вуглецю.
- В рамках Системи торгівлі викидами ЄС щорічно встановлюються ціни на викиди вуглецю і знижуються порогові значення викидів в певних секторах економіки. За останні 16 років було досягнуто скорочення викидів в електроенергетиці і енергоємних галузях на 42,8%. Сьогодні Європейська Комісія пропонує подальше зниження гранично допустимих викидів і збільшення річних темпів їх скорочення. Комісія також пропонує поступово відмовитися від безкоштовних квот на викиди в секторі авіації, привести їх у відповідність з глобальною Системою компенсації і скорочення викидів вуглецю для міжнародної авіації (CORSIA), а також вперше включити сектор судноплавства в СТВ ЄС. Для вирішення проблеми недостатнього скорочення викидів в автомобільному і житловому секторах створена нова окрема СТВ для розподілу палива в даних секторах. Комісія також пропонує збільшити розмір Фондів Інновації та Модернізації.
- На додаток до значних сум витрат на боротьбу зі зміною клімату, що виділяються з бюджету ЄС, всі доходи держав-членів від торгівлі квотами на викиди повинні витрачатися на проекти в сфері клімату та енергетики. Частина доходів, що генеруються в рамках нової системи, яка буде впроваджена в автомобільному і житловому секторах, повинна спрямовуватися на пом’якшення можливих соціальних наслідків для вразливих домогосподарств, мікропідприємств і користувачів транспорту.
- Регламент про спільні зусилля встановлює для всіх держав-членів більш високі цілі щодо скорочення викидів в житловому секторі, в галузі автомобільного та внутрішнього морського транспорту, сільського господарства, управління відходами та для малих підприємств. З огляду на те, що держави-члени мають різні початкові позиції і можливості, дані цільові показники розраховані на основі їх рівня ВВП на душу населення з поправкою на досягнення економічної ефективності.
- Держави-члени також несуть спільну відповідальність за видалення вуглецю з атмосфери, тому в Регламенті про землекористування, лісове та сільське господарство встановлена загальна для ЄС ціль по поглинанню вуглецю природними поглиначами на рівні 310 мільйонів тонн викидів CO2 до 2030 року. Для її досягнення держави-члени повинні будуть зберегти і збільшити обсяг своїх поглиначів вуглецю на національному рівні. ЄС прагне до 2035 року досягти кліматичної нейтральності в землекористуванні, лісовому та сільському господарстві, включаючи також сільськогосподарські викиди інших речовин, наприклад, при використанні добрив або в сфері тваринництва. Лісова стратегія ЄС спрямована на поліпшення якості, збільшення кількості та підвищення стійкості європейських лісів. В рамках даної стратегії здійснюється підтримка лісівників і лісової біоекономіки, при цьому зберігається стійкий характер лісозаготівель і використання біомаси, а також біорізноманіття. Також до 2030 року планується висадити три мільярди дерев по всій Європі.
- На виробництво і використання енергії припадає 75% викидів в ЄС, тому прискорення переходу до екологічно чистої енергетичної системи має вирішальне значення. У Директиві про відновлювану енергетику буде встановлена збільшена ціль щодо виробництва енергії з відновлюваних джерел на рівні 40% до 2030 року. Всі держави-члени будуть сприяти досягненню цієї мети; також передбачаються спеціальні цільові показники для використання відновлюваних джерел енергії в транспорті, опаленні і охолодженні, житловому секторі та промисловості. Для досягнення кліматичних і екологічних цілей встановлені більш суворі критерії стійкості для використання біоенергії, а державами-членами повинні бути розроблені механізми підтримки біоенергетики, що враховують каскадний принцип використання деревної біомаси.
- З метою скорочення загального енергоспоживання, обсягу викидів і вирішення проблеми енергетичної бідності в Директиві про енергоефективність буде встановлена більш амбітна обов’язкова ціль щодо річного скорочення енергоспоживання на рівні ЄС. У ній буде встановлено порядок визначення національної частки в загальному енергоспоживанні, а обов’язкові для держав-членів річні показники енергозбереження будуть збільшені майже в два рази. Щороку державний сектор буде зобов’язаний реконструйовувати 3% будівель для стимулювання хвилі реновації, створення нових робочих місць, скорочення енергоспоживання і витрат для платників податків.
- Для вирішення проблеми збільшення обсягу викидів в автомобільному секторі необхідно прийняти ряд заходів, які доповнюють систему торгівлі квотами на викиди. Більш суворі стандарти викидів CO2 для автомобілів і фургонів прискорять перехід до транспорту з нульовим рівнем викидів, оскільки передбачатимуть скорочення середнього обсягу викидів для нових автомобілів на 55% до 2030 року і на 100% до 2035 року в порівнянні з рівнем 2021 року, внаслідок чого всі нові автомобілі, зареєстровані після 2035 року будуть характеризуватися нульовим рівнем викидів. Щоб гарантувати водіям можливість заряджати або заправляти їх автомобілі по всій Європі, відповідно до нової редакції Регламенту про створення інфраструктури для альтернативних видів палива держави-члени зобов’язані будуть розширити мережу зарядних станцій пропорційно обсягу продажів автомобілів з нульовим рівнем викидів, рівномірно встановивши зарядні і заправні станції на основних автомагістралях – зарядні станції через кожні 60 кілометрів і водневі заправки через кожні 150 кілометрів.
- Відносно авіаційного та морського палива, що є джерелом значного забруднення, також потрібне прийняття спеціальних заходів, які доповнюють систему торгівлі квотами. Відповідно до вимог Регламенту про створення інфраструктури для альтернативних видів палива повітряні судна і кораблі повинні мати доступ до чистої електроенергії в великих портах і аеропортах. В рамках реалізації Ініціативи ReFuelEU Aviation постачальники палива будуть зобов’язані підвищувати частку екологічно чистого палива в складі авіапалива, що використовується в аеропортах ЄС, зокрема частку синтетичних низьковуглецевих видів палива, відомих як e-fuels. Аналогічним чином ініціатива FuelEU Maritime стимулюватиме впровадження екологічно безпечних видів морського палива і технологій, що характеризуються нульовим рівнем викидів, встановивши граничне значення вмісту парникових газів в енергії, що використовується кораблями, які заходять в європейські порти.
- Система оподаткування енергоносіїв повинна захищати і вдосконалювати Єдиний Ринок, а також підтримувати «зелений» перехід шляхом створення правильних стимулів. У новій редакції Директиви про енергетичне оподаткування пропонується привести систему оподаткування енергоносіїв у відповідність з політикою ЄС у сфері енергетики та клімату шляхом просування використання чистих технологій і скасування неактуальних пільг і знижених ставок, які на сьогоднішній день лише заохочують використання викопного палива. Нові правила націлені на пом’якшення шкідливих наслідків конкуренції в сфері енергетичного оподаткування, допомагаючи забезпечити державам-членам дохід від екологічних податків, які завдають меншої шкоди зростанню, ніж податки на робочу силу.
- Нарешті, в рамках нового Механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) буде встановлена ціна на викиди вуглецю в сфері імпорту певної продукції, щоб не допустити “витоку вуглецю” в результаті прийняття амбітних заходів по боротьбі зі зміною клімату в Європі. Таким чином, скорочення викидів в Європі буде сприяти глобальному скороченню викидів, а не витісненню вуглецемістких виробництв за межі Європи. Його мета також полягає в тому, щоб стимулювати промисловість за межами ЄС і його міжнародних партнерів зробити крок в тому ж напрямку.
Всі ці пропозиції взаємопов’язані і доповнюють одна одну. Такий збалансований пакет заходів і доходи, які він генерує, необхідні ЄС для забезпечення переходу, в результаті якого Європа стане справедливим, зеленим і конкурентоспроможним континентом, де відповідальність розподілена рівномірно між різними секторами і державами-членами, надаючи додаткову підтримку там, де це необхідно.
Соціально справедливий перехід
Незважаючи на те, що в середньостроковій і довгостроковій перспективі переваги кліматичної політики ЄС явно переважують витрати, вона ризикує створити надлишковий тиск на вразливі домогосподарства, мікропідприємства і користувачів транспорту в короткостроковій перспективі. Тому структура пакета пропозицій в його нинішньому вигляді передбачає справедливий розподіл витрат на боротьбу зі зміною клімату та адаптацію до нього.
Крім того, інструменти встановлення тарифів на викиди вуглецю генерують доходи, які можна реінвестувати в стимулювання інновацій, економічне зростання та інвестиції в чисті технології. Пропонується створити новий Соціальний кліматичний фонд для надання цільового фінансування державам-членам, щоб вони в свою чергу допомогли своїм громадянам інвестувати в енергоефективність, нові системи опалення та охолодження і чистіші засоби пересування. Соціальний кліматичний фонд буде фінансуватися з бюджету ЄС на суму 25% очікуваних доходів від торгівлі квотами на викиди в житловому і автомобільному секторах. У період з 2025 по 2032 роки держави-члени отримають 72,2 млрд євро на підставі цільових поправок до багаторічної програми фінансового розвитку. У разі залучення відповідного фінансування з боку держав-членів Фонд зможе мобілізувати 144,4 млрд євро на забезпечення соціально справедливого переходу.
Вигоди від негайного вжиття заходів щодо захисту людей і планети очевидні: чистіше повітря, прохолодніші і зеленіші міста, здоровіші громадяни, зниження енергоспоживання і платежів за рахунками, нові робочі місця, технології і виробничі можливості, більше місця для природи і здорова планета для майбутніх поколінь. Завдання «зеленого» переходу Європи полягає в тому, щоб перваги і можливості, пов’язані з ним, стали доступними для всіх максимально швидко та справедливо. Використовуючи різні політичні інструменти, доступні на рівні ЄС, ми можемо гарантувати, що темпи змін будуть досить високими, але не занадто руйнівними.
Передумови
Європейська зелена угода, представлена Комісією 11 грудня 2019 року, має на меті зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Європейський закон про клімат, який набуває чинності в цьому місяці, закріплює в законодавстві зобов’язання ЄС щодо кліматичної нейтральності та проміжну мету скорочення нетто-викидів парникових газів не менше ніж на 55% до 2030 року в порівнянні з рівнем 1990 року. Зобов’язання ЄС скоротити свої нетто-викиди парникових газів не менше ніж на 55% до 2030 року було передано в РКЗК ООН у грудні 2020 року як внесок ЄС у досягнення цілей Паризької угоди.
В результаті дії чинного законодавства ЄС в сфері клімату та енергетики викиди парникових газів в ЄС вже знизилися на 24% в порівнянні з 1990 роком, в той час як економіка ЄС зросла приблизно на 60% за той же період, відокремивши зростання від викидів. Ця перевірена і ефективна законодавча база складає основу нового пакету законодавчих актів.