28 липня, символічно до Дня Державності Європейсько-українське енергетичне агентство провело експертну дискусію з енергоефективності на тему «Післявоєнні виклики в секторі енергоефективності».  

Спікерами дискусії виступили: 

  • Денис Шемякін, Директор Команди підтримки реформ Міністерства економіки України;
  • Сергій Поровський, Головний експерт з фінансування та політики енергоефективності Проекту UNIDO IEE;
  • Вадим Матковський, Керівник напрямку енергоефективності Офісу підтримки реформ Міністерства розвитку громад та територій України;
  • Ростислав Марайкін, Регіональний координатор Східної Європи та Центральної Азії, PFAN.

Дмитро Прінус, в.о.директора ЄУЕА, вітальним словом відкрив дискусію та зазначив:  «Сьогодні Україна стикається з багатьма викликами та проблемами, які поставили перед нами наші сусіди, які вирішили, що нам потрібна свобода, приносячи війну, руйнування та жертви. Але ми в Україні, і українці навіть сьогодні мають оптимістичний погляд на майбутнє, тому що ми віримо в ЗСУ, але найбільше ми віримо в самих себе. Якими б важкими не були ці поточні зміни в суспільстві та економіці відомо, що бездіяльність поставить нас у ще складнішу ситуацію.

Європейсько-українське енергетичне агентство. (ЄУЕА) працює з 2009 року. Ми зосереджені в основному на 4 секторах: відновлювана енергетика, енергоефективність, зелене фінансування та зелений водень та протягом 13 років ми допомагали нашій країні будувати, модернізувати та розвивати ці сектори.

Ми закликаємо уряди, банки розвитку, міжнародні фінансові організації з надання допомоги об’єднати зусилля для забезпечення післявоєнної відбудови!»

 

Денис Шемякін, Директор Команди підтримки реформ Міністерства економіки України

«Щодо впливу війни на економіку України, можна зафіксувати наступні цифри: згідно з опитуванням: 18,7% – підприємств зупинені; 28,1% – майже зупинені; прогнозне падіння ВВП в межах 30-35%; щонайменше 9,6 млрд дол – втрати підприємств державного та приватного секторів; бізнес-активність скорочується; обмеження експорту через блокаду портів.

Ключові виклики, які зараз очікуються це: можлива хвиля банкрутств та зупинка багатьох підприємств, зруйновані ланцюги постачання, проблеми з клієнтами, низька диверсифікація постачання енергоресурсів, великі проблеми становить блокування портів.

Основною метою плану відновлення та розвитку є відновлення економіки та стрімке економічне зростання для стрибку від перехідної економіки до економіки, що розвивається за 10 років. Ключові завдання економічного блоку плану відновлення та розвитку можна розділити на:

  • короткострокові: розширення програм підтримки бізнесу, фокус на МСБ, грантові програми (на переробне підприємство (до 8 млн грн), на сади, на аграрну сферу; також є гранти від 50-250 тис грн);
  • середньострокові: фокус на впровадження інструментів гарантій від урядів-партнерів, для залучення інвестицій, зменшення регуляторного та податкового навантаження на бізнес, зменшення податків на працю, приватизація всіх державних нестратегічних активів;
  • стратегічні: окрім фокусу на експорт переробної продукції з більш високою часткою доданої вартості, додаємо тренд на інновації, відхід від сировинної економіки, адаптація економіки України до критеріїв, необхідних для інтеграції в ЄС.

Питання релокації підприємств: скільки підприємств вдалося релокувати, куди вони переїжджають?

«По програмі релокації підприємств, яка запрацювала від початку війни. Станом на 29.07 отримано 1766 заявок, з яких 39,4% (692) успішно релоковано, здебільшого мікро- та малі підприємства. Основна частина заявок з Харківської, Донецької, Луганської областей та з м.Київ, переважно релокувалися у Львівську область. Якщо ви знаходитися біля лінії бойових дій краще релокуватися та не зволікати. Програма працює і зараз, на порталі подається заявка, що дасть вам змогу отримати компенсацію на перевезення або безкоштовне перевезення через Укрпошту /Укрзалізницю.

Щодо програми «Своя справа» – це гранти від 50-250 тис грн. Програма працює через портал «Дія», кошти можна використати для закупівлі або лізингу обладнання, оренди приміщення, придбання сировини і матеріалів.

Грантові заявки:  https://diia.gov.ua/ . Грант на переробну промисловість: https://diia.gov.ua/services/grant-na-pererobne-pidpriyemstvo

Детальніше у презентації Відновлення_та_розвиток_економіка Релокація та відеозаписі дискусії: https://cutt.ly/bZgD9YR [07:00-24:00]

 

Під час свого виступу Сергій Поровський
Головний експерт з фінансування та політики енергоефективності
, UNIDO, зазначив:

Підвищення енергоефективності має бути в основі стратегії післявоєнного відновлення економіки України! Про це ми (UNIDO) формально зазначали у робочих групах при Національній Раді з Відновлення. Звісно, основними завданнями, які зараз потрібно вирішити є: підтримка операційних бізнес-процесів, забезпечення енергоресурсами та стабілізація фінансового сектору /зниження вартості капіталу. Проте, важливим є правильне «сприйняття» енергоефективності та економічного ефекту від впровадження заходів з енергоефективності, який насамперед стосується промисловості та ПЕК, а не термомодернізації будівель.

У проєкті UNIDO (Впровадження стандарту Систем Енергоменеджменту у промисловості України) ми працюємо у 3-х основних напрямах:

  • розбудова нормативно-правової бази з енергоефективності: де ми надаємо технічну підтримку центральним органам виконавчої влади з націоналізації міжнародних стандартів та розробки профільних законів та підзаконних актів
  • створення експертної бази: в нас була потужна тренінгова програма з навчання експертів, підвищення кваліфікації фахівців та сертифікаційних установ
  • створення фінансового механізму та інших інструментів підтримки: разом з УкрГазБанк ми запустили Фонд гарантування кредитів – цей Фонд працює; разом з ЄУЕА ми запустили Національну премію з енергоефективності «Лідери з Енергоменеджменту» – наразі, за причини воєнного стану, відбір та нагородження учасників призупинено, проте ми обов’язково відновимо процес після нашої перемоги! Також сподіваюсь, що буде можливим розробити та впровадити схему «Добровільних угод» з енергоефективності.

Ми проводили опитування підприємств щодо впливу війни на їх діяльність та можливість впровадження заходів з енергоефективності. На даний момент з підприємствами відбуваються наступні речі: 1 – перенесення виробництва із зон активних бойових дій; 2 – проблема забезпечення енергетичними ресурсами; 3 – фінансові проблеми та відсутність бажання/можливості інвестувати – бізнес зосереджений на виживання та покриття базових операційних потреб, з нещодавно висока вартість капіталу, спричинена підвищенням облікової ставки НБУ до 25%, тільки значно ускладнює ситуацію.

Тому, вкрай важливим є створення спеціальних (гарантійних) фінансових інструментів для підтримки бізнесу, та безпосередньо на підвищення енергоефективності у промислових та енергетичних секторах економіки. Важливо також правильно структурувати роботу таких фінансових інструментів / Фондів, щоб створити можливості не тільки для залучення донорської міжнародної допомоги, але й приватного іноземного капіталу (який, за об’ємом, є найбільшим). У довоєнний час було достатньо державних гарантій, зараз цього може бути недостатньо.

Проте, саме інвестування у підвищення енергоефективності у промислових секторах має бути пріоритетним, адже це постійне зменшення операційних витрат та зниження дефіциту енергоресурсів. Впровадження системи енергоменеджменту не тільки дозволить правильно спрогнозувати та оцінити результат заходів з енергоефективності, але й надасть можливість запровадити так звані ‘zero-cost’ заходи: зміна поведінки робітників та оптимізація операційних процесів, контроль браків, прогнозування енергоспоживання, підвищення вартість бренду – фінансовий результат від яких оцінюється в (додаткових) 40% від капіталовкладень в заходи з енергоефективності.

«Окрім Фонду гарантування кредитів, який працює зараз, та за яким підприємства можуть отримати пільгові кредити на впровадження системи енергоменеджменту та заходів з енергоефективності, ми можемо допомогти з залученням високопрофесійних національних та міжнародних експертів. Була інформація, що підприємства державної форми власності отримали вказівку впровадити систему енергетичного менеджменту, проте не знають, як це (правильно) зробити. Звертайтесь до нас, ми можемо допомогти!», – зазначив пан Сергій.

Окрім того, пан Сергій прокоментував щодо показника енергоємності ВВП, який часто вважать більшим у 2-3 рази в Україні, чим у сусідніх країнах ЄС:

«Вважаю це хибним твердженням, тому що в нас є два показника енергоємності ВВП: 1) енергоємність ВВП в паритеті купівельної спроможності та 2) просто енергоємність ВВП. Якщо брати до уваги енергоємність ВВП без паритету купівельної спроможності, то в нас показники більші, ніж в країнах ЄС у 8-10 разів. Наша низька купівельна спроможність вирівнює цей показник. Проте це вказує на іншу соціальну проблему та питання енергетичної бідності.

На мою думку, саме Міністерство економіки України повинне займатися діяльністю сектора енергоефективності, тому що саме це впливає на енергоефективність нашого ВВП. Якщо не впроваджувати заходи у всіх секторах економіки, то енергоємність ВВП не зміниться.”

Щодо питання зазначене у чаті перед виступом пана Сергія у чаті: «яке має значення енергоефективність для економіки України?» – він прокоментував:

«Якщо ми запитуємо яке відношення енергоефективність має до нашої економіки – то це стосується всіх секторів економіки; енергоефективність це не (тільки) про термомодернізацію будівель, а насамперед про підвищення енергоефективності у промисловості та ПЕК! Тому так важливо, щоб розроблялись інструменти з заохочення бізнесу до енергоефективності. Причому для нашої економіки особливий вплив мають не МСБ а топ 10 (відсотків) великої промисловості. Їх вплив на споживання, ціноутворення та доступність енергоресурсу є найбільш значним., а в плані економічного ефекту впровадження заходів з енергоефективності в них матиме більш вагомий результат ніж у ЖКГ.

На мою думку, саме Міністерство економіки України повинне займатися діяльністю сектора енергоефективності, тому що саме це впливає на енергоефективність нашого ВВП. Якщо не впроваджувати заходи у всіх секторах економіки, то енергоємність ВВП не зміниться.”

Детальніше у відеозаписі дискусії: https://cutt.ly/bZgD9YR [27:00-47:00]

 

Вадим Матковський, Керівник напрямку енергоефективності Офісу підтримки реформ Міністерства розвитку громад та територій України.

На початку виступу пан Вадим зазначив заходи запропоновані в Лугано щодо енергоефективності та декарбонізації в громадах:

“Розглядаються три етапи:

  •  «Економіка воєнного часу» (до кінця війни 2022,2023): максимально здійснювати маловитратні швидкоокупні заходи у будівлях: масові утеплення трубопроводів у підвалах, налагодження автономних газових котлів у громадських будівлях, налагодження індивідуальних теплових пунктів, на що розраховано 500 млн євро.
  • «Повоєнне відновлення» (до 2025 року): закладається початковий крок щодо масштабної термомодернізації, відбудувати повністю зруйновані школи та дитсадки по принципу NZEB, термомодернізація будівель та житлових будинків найбільш енергоємних, поступовий відхід від споживання природного газу за рахунок ВДЕ.
  •  «Структурна модернізація країни»: масштабна термомодернізація будівель, що за підрахунками комітету приблизно становить 60 млрд євро, яка охопить третину будівельного фонду в країні, повний відхід від споживання імпортного газу, повний перехід на будівництво NZEB.

Якщо говорити про інструменти фінансування, офіційні представники Єврокомісії постійно відслідковують діяльність Фонду енергоефективності та оцінюють його як досить успішний, надійний, системний інструмент. Тому, досить вірогідно, що частина фінансування з бюджету ЄС на відновлення будівель буде спрямовано через Фонд енергоефективності.

З приводу Закону №6485, який стосується не лише систем енергетичного менеджменту та енергетичної сертифікації, а більше направлений на питання створення умов для масштабної термомодернізації будівель. Законом передбачено три важливі речі з приводу фінансування Фондом енергоефективності:

  • Тепер Фонд законодавчо може сформувати свою програму таким чином, щоб давати гранти наперед, а не лише постфактум.
  • Фонд зможе надавати підтримку на підготовчі ремонти, тобто підготовчі ремонти, що зніме частину фінансового тягаря із співвласників та позитивно впливатиме на якість термомодернізації.
  • Фонд також зможе надавати гранти на відновлення будівель з підвищенням їх енергоефективності (заміна побитих вікон і дверей на високоенергоефективні, відновлення пошкодженої теплоізоляції на стінах).

Окрім того, готується проект Стратегії термомодернізації до 2050 року (вимога директив ЄС), яка націлена консолідувати всі політики та зусилля всіх стейкхолдерів (Уряду, бізнесів, муніципалітетів, громадян), щоб створити довгостроковий системний підхід для запровадження масштабної термомодернізації, в тому числі локалізації виробництва енергоефективних матеріалів та обладнання та розвитку компетенцій фахівців в будівельні галузі.”

Детальніше у презентації: ЕЕ будівель та  відеозаписі дискусії: https://cutt.ly/bZgD9YR [00:49:00-: 01:09:00]

 

Ростислав Марайкін, Регіональний координатор Східної Європи та Центральної Азії, PFAN

«Ми знаємо для грантів є деякі побажання з боку грантодавців, але навіть коли маємо змогу їх залучити, які гарантії, що бізнес буде реалізовано та побудовано? Тому потрібно слідувати міжнародній практиці. Наша програма PFAN зможе допомогти цьому фахово та безкоштовно. Ми працюємо з розробниками проектів та бізнесу, з фінансовими організаціями, експертами, державними органами. Для початку потрібно подати заявку, на другому етапі буде проведено оцінку, якщо проект підтримано, то ми надаємо бізнес-консультації проекту щодо підготовки документів для отримання фінансування (гранти, кредити, інвестиції). Кінцева мета – закриття проекту фінансово. Більшість проект у нас з відновлюваних джерел енергії та з адаптації клімату. Якщо впровадити міжнародну практику з підготовки та перевірки проектів, то більшість грантів буде реалізовано».

Чи може до вас звернутися проект по встановленню установки з виробництва електроенергії з ВДЕ?

У нас є приклад, Миколаївський водоканал подав заявку щодо впровадження заходу із скорочення споживання електроенергії за рахунок впровадження сонячних станцій.

Детальніше у презентації: PFAN EECA Presentation 07.2022 ukr  та  відеозаписі дискусії: https://cutt.ly/bZgD9YR [01:10:00-: 01:26:00]

 

Відеозапис дискусії

Пост-реліз та презентації експертної дискусії «Післявоєнні виклики в секторі енергоефективності» ЄУЕА опублікувала на своєму сайті.