21 лютого 2020 року за головуванням заступника міністра пана Олексія Рябчина була проведена нарада щодо планів діяльності Уряду та безпосередньо Міністерства енергетики та захисту довкілля України у сфері підвищення рівня енергоефективності (ЕЕ) економіки.

Нарада була організована з метою представлення коротко- та середньострокової стратегії та отримання відгуків та пропозицій від проектів Технічної Допомоги та громадських неурядових організацій.

Серед учасників наради – члени Верховної Ради (голова комітету з питань енергетики); представники Міністерства енергетики та захисту довкілля України та Держенергоефективності; проекти ЮНІДО, ПРООН, та GIZ з питань енергоефективності; громадські організації (Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадської мережі “ОПОРА”, Українська асоціація міст економічного розвитку, експертна платформа EE).

Пан Олексій Рябчин, заступник міністра з питань енергоефективності, очолював засідання та представив плани Міністерства (ПРОЕКТ Концепції публічної політики щодо мети 9.1. «Менша кількість українців перебуває за межею енергетичної бідності та підвищено енергоефективність економіки» Програми діяльності Кабінету Міністрів України, можна подивитися за посиланням).

У цій главі описані всі урядові заходи, присвячені ЕЕ, включаючи промисловість. Проект закону про енергоефективність наразі завершується і запланований до подання на розгляд до державних центральних органів виконавчої влади у березні поточного року. Мета – отримати остаточно затверджений закон та подати його до Верховної Ради до травня.

Представники Проекту ЮНІДО UKR IEE активно брали участь в обговоренні та зробили наступні коментарі та поради:

1. Перефразувати в стратегії та урядових документах вирази “зменшення споживання енергії”, “економія енергії” на “питоме ефективне використання енергії” та “енергоефективність”.

2. Забезпечення включення СЕнМ як попередньої вимоги для отримання державного фінансування на енергоефективні заходи.

3. Включити бенчмаркінг ЕЕ до урядової програми як інструмент оцінки ефективного використання енергії промисловими споживачами енергії.

4. Моніторинг виконання та фінансування заходів ЕЕ повинні базуватися (переважно) на вимірюваних даних (а не розрахункових).

5. Впровадження “добровільних угод” про початок моніторингу та звітування енергоресурсів та впровадження заходів з ЕЕ.

6. Оцифровка даних про використання енергії на основі галузевого або регіонального рівня в рамках початку (пілотного) моніторингу даних про ЕЕ.